Хмельницька область онлайн

14.08.2018 13:59 Любов Марчук

На Хмельниччині обіцяють ретельно моніторити зарплату комбайнерів і трактористів

У період жнив механізатори, що працюють в полі, одержують велетенські зарплати, однак на папері вони чомусь набагато менші

Бюджетні фінанси співають романси – так банально, проте влучно можна охарактеризувати ситуацію, що складається із наповненням бюджетів усіх рівнів у нашій державі. На жаль, і наш регіональний та місцеві бюджети ОТГ – не виняток. Казна наповнюється із велетенськими потугами. І тривога, що бюджетних грошей на всіх утриманців не вистачить, уже відчутно витає у повітрі.

Тож, в обласній адміністрації зібрали голів ОТГ, голів РДА, очільників міст і керівників структурних підрозділів ОДА, від яких залежить наповнення казни. Головував на зібранні перший заступник голови ОДА Володимир Кальніченко. На порядку денному було кілька питання, проте всіх їх можна об’єднати під одним: наповнення бюджету.

 

На думку учасників зібрання є кілька чинників, які негативно впливають на наповнення казни: масовий відтік робочої сили за кордон, тіньова зайнятість, заниження реальних виплат працівникам у податковій звітності, та низька інвестиційна привабливість вітчизняної економіки. Причому, перший залежить від останнього. Тобто, якби дома було вдосталь роботи, за яку можна було б отримувати гідну зарплатню, ніхто б не квапився у найми за кордон. Але ж серйозні інвестори обходять Україну стороною. І тут уже вина не стільки економіки, а політики, яка в нас, на відміну від решти світу, не похідна, а якраз первісна від економіки. Це якщо говорити мовою математики. Тобто, об’єктивно сьогодні місцева влада ніяк не може вплинути на ці два чинники, це – прерогатива влади законодавчої. Що ж до двох інших чинників, то на них цілком може, і повинна, впливати місцева влада.

Про це, зокрема, говорила на зібранні директор Департаменту соцзахисту населення Світлана Лукомська. У своїй доповіді чиновниця оперувала цифрами, які красномовно свідчать: легальним доходам є куди рости. Ніхто ж насправді не повірить, що на будівництві середня зарплата становить  5183 гривні, і в приватній медицині вона також ненабагато більша – 5690 гривень.  «Фахівці високої кваліфікації отримувати мінімальну заробітну плату не можуть», – зауважила з цього приводу Світлан Лукомська. Хоча, знаючи особливості національної зарплати, можна цілком припустити і таке.

Крім того, на засіданні стало відомо, що обласний Департамент агропромислового розвитку вже отримав доручення не допустити тіньову виплату зарплати комбайнерам та іншим механізаторам під час жнив. Адже з неофіційних джерел відомо, що в період збирання врожаю водії «степових кораблів» одержують понад 18 з половиною тисяч гривень, а трактористи – понад 14. Тобто, в агросекторі обіцяють навести порядок з легалізацією виплат, аби жодна зароблена гривня не прослизнула повз податкові звіти.

Водночас, вважають чиновники, треба жорсткіше карати керівників, які боргують своїм працівникам зароблене. Тому вони запропонували свої зміни до Закону України «Про виконавче провадження» та вже відправили їх прем’єру. Якщо ці зміни приймуть, то  керівника-боржника легше буде змусити повернути людям зароблене.

Отже, керівникам громад є над чим працювати. І, в першу чергу, над легалізацією працівників та реальних зарплат. Як цього досягти – то вже інша справа. І навряд чи найближчим майбутнім вдасться втілити усе задумане.

Поділитися у соц мережах
‡агрузка...
Залиште Свій відгук